Стати письменником. Розділ 3.1: Переваги подвійності

«Becoming a Writer» by Dorothea Brande, «The Advantages of Duplicity»

Субота, 27 вересня, 2014
Автор: Olena Rosul

Продовжуємо вчитися писати з Доротеєю Бранд.

Отже, третій розділ її книги стосується процесу формування історії, який варто розуміти, щоб уяснити, чому тренування автора – це двобічний процес. Оскільки цей розділ досить довгий, але я не хотіла б його надто скорочувати, то розбиваю його на дві частини.

Процес створення історії

Як і будь-яка інша форма мистецтва, письмо – це породження людини як цілого.

Несвідоме має плинути вільно і потужно, і приносити (за бажанням автора) всі скарби пам’яті, всі емоції, всі випадки, всі сцени, всі характери та відносини між ними, які воно накопичило у своїх глибинах.

Свідоме має контролювати, комбінувати, відбирати з цього потрібні матеріали, не перешкоджаючи при цьому вільному плину несвідомого.

Несвідоме підкидає свідомому типові характери, сюжети, сцени, розв’язки та проблеми. З одного боку це означає, що у одного і того ж автора вони можуть бути схожі між собою у різних творах. З іншого – що оскільки типовість ця виробляється нашою унікальною несвідомістю, то характери, сюжети та інші елементи історії можуть бути унікальними для кожного автора – якщо тільки контролююче та фільтруюче свідоме не завадить цьому, перетворюючи їх у штампи.

У будь-якому випадку, історія народжується у несвідомості. Потім вона передається у вигляді ідеї (іноді чітко вираженої, іноді – досить розпливчатої) у сферу свідомого, де автор її переробляє, структурує, посилює чи, навпаки, послаблює драматизм, тощо.

Далі цей більш-менш готовий паттерн іде знову у підсвідомість, де додаються інші деталі… і ось уже історія готова до фінального написання.

Природжені письменники

У геніальних письменників вказаний процес може йти так невимушено і природно, що вони навіть не можуть його описати та виділити його етапи.

Якщо ж молодому автору не пощастило народитися з природним умінням ставити несвідоме на службу раціональному завданню – написанню творів, – то йому доведеться свідомо розвивати це уміння.

Свідоме та несвідоме

Несвідоме – сором’язливе, невловиме і неповоротке, але, як наполягає пані Доротея, його можливо, за бажанням, утримати та навіть направити, куди треба.

Свідоме – докучливе, самовпевнене, зарозуміле, але його можна натренувати підкорятися таланту. Ізолюючи як можна сильніше функції цих двох сторін нашого розуму, аж до того, щоб вважати їх двома різними персоналіями, ми можемо зробити їх вельми корисними у нашій справі.

Дві персоналії автора

Отже, заради власної користі, будемо розглядати себе як “дві-людини-в-одній-подобі”. Одна – це прозаїчна, практична персона, яка відповідає за повсякденне, буденне життя. Вона має бути (або навчитися бути) розбірливою, неупередженою, терпимою, розуміючи в той же час, що її основна функція – створювати потрібне оточення для внутрішнього творця.

Друга половина може бути настільки чутливою, сповненою ентузіазму та тенденційною, наскільки вам захочеться. Але її не можна допускати до емоційного вирішення проблем, з якими треба справлятися за допомогою розуму, і до виставляння себе на посміх перед неупередженим спостерігачем.

На цьому сьогодні закінчимо. Продовження серії – у наступних випусках.


Теги: , , , , ,


2 коментарі to “Стати письменником. Розділ 3.1: Переваги подвійності”

  1. Завжди вважала, що якщо навчитися слухати свою підсвідомість і не перебивати її “здоровим глуздом” можна написатищось вартісне. Але цього потрібно вчитися. Цікава публікація, раніше про таке не читала.

    #41014
    • Так, дуже багато є книжок про те, як будувати сюжети та характери, а от щодо того, як розвивати свою творчу (підсвідому) частину, мало хто говорить і пише. Слідкуйте за оновленнями, я і далі перекладатиму ці книжки, там ще є цікаві поради саме щодо творчості.

      #41094

Leave a Reply

Архів дописів

Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31