Творчість
Колись я хотіла творити… Що з того іноді виходить.
Осінь
Неждана осінь прибуває У жовтолистому плащі. Вже небо затягнули хмари, Холодні йдуть із них дощі. Птахи зібралися у вирій, Туди, де сонячно весь час. Перечекають сніжну зиму І знову прилетять до нас. Дерева листя поскидали, І стелеться воно під ноги. Здається, що дерева – будівельники, Будують з листя нам вони дороги. »
Ночь
Ночь. Тишина. Как в огромное зеркало, я любуюсь в бездонную высь. А вокруг ни души. И не слышно ни звука. Только звезды сверкают в тиши. Спит мой город. Как звезды, горят фонари, Освещая ночную дорогу. Спит земля. Дремлет тихая ночь. Только я лишь стою у порога. »
Мальчик и зонтик
На диване зонт лежал. Мальчик зонтику сказал: - Зонтик, зонтик, Ты зачем Грязным на диван залез? Это новенький диван! Да и ты не мальчуган, Чтоб валяться на диване. Ты – чтобы лететь над нами, Когда мокнет все вокруг. Ох, ленивый же ты, друг! »
Прошедшая любовь
Забыть тебя я не сумею, Хотя и рада бы забыть. Меня ты бросил, но другая Тебя не сможет так любить. Забыл меня и полюбил другую, Но ведь не знаешь ты того, Что у нее другой есть парень, Все решено у них давно. Когда-то ты ко мне вернешься. Но будет поздно. Я скажу: “Ты не... »
Підводна лавочка
У широкому Дніпрі, На піщаному дні Щука лавочку відкрила І табличку почепила: "Є цукерки, апельсини, Жовтобокі мандарини. Безкоштовно все віддам Я веселим малюкам. Карасикам по мандарину, А в’юнцям по апельсину. Пліточкам віддам цукерки Аж по цілому відерку. А як лимони завезуть, Знайте: в лавочці вас ждуть. Хай веселі малюки До мене ходять залюбки. »
Україно моя, моя рідна Вкраїно
Україно моя, Україно, Батьківщино єдина моя, Наймиліша ти серцю країна, Ти найкраща у світі земля. Ти весною розквітнеш садами, Влітку зеленню вдягнешся вся. Ні, прекрасніше тебе, Вкраїно, Не було в цілім світі й нема. В золотистому морі пшениці, У безкраїх просторах степів Ти, Вкраїно, багата й чарівна, Йдеш до нас із далеких віків. За... »











