Американська сім’я

П’ятниця, 11 квітня, 2014
Автор: Olena Rosul
Kid eating junk food
bradleyolin, Flickr (CC)

У холі льодового стадіону, де стоять лавочки для перевдягання, я бачила дівчинку років трьох-чотирьох.

Була вона маленька, мов мишеня, з тоненькими ручками-ніжками, худеньким витонченим обличчям.

Це було після уроку, і вона сиділа на лавці, щоб мама зняла їй ковзани. Мама була величезною. Настільки великою, що нагнутися і розбути дочку вона не могла. Замість того їй довелося, охкаючи і важко повертаючись, сісти на підлогу. Її тіло розплилося, мов дріжджове тісто, яке забрали з тепла, і загородило весь прохід між лавочками.

Підійшов батько. Він був навіть більший за маму, з таким животом, наче виношував у ньому ще одну дитину, причому народитися вона мала не немовлям, а відразу ж однолітком своєї старшої сестрички. І пухленькою.

На його сорочці виднілися старі, вже мабуть невідпирувані плями. Він десь згори, з висоти свого немалого зросту, звернувся до дочки, і мені стало цікаво: якою вона його бачить, цю гору плоті, цього велетня, чий голос долинає десь із небес?

На хвилину мені подумалося, що дівчинка у них усиновлена. Але придивившись, я побачила у її рисах безсумнівну схожість із матір’ю. У обох була гладенька шкіра кольору какао з вершками, дрібні кучерики блискуче-чорного волосся, виразні темні очі, тонкий акуратний ніс та майстерно вирізаний природою обрис видовженого обличчя.

Так, мати теж мала гарні, витончені риси. Але ж розпухлі щоки, але ж подвійне підборіддя…

USA choice
torbakhopper, Flickr (CC)

У Європі багато хто б зло пожартував, що оце такі вони – типові товсті американці. Але я тут живу і бачу, що ніякі вони не типові. У Америці більшість усе-таки нормальної статури: не фотошопно-ідеальні, як на обкладинках модних журналів, а саме нормальні, звичайні, такі, як скрізь.

Тож коли бачиш обох батьків, що роз’їлися поза межі середньої повноти, яку неважко підтримувати (просто відмовившись від явного джанк-фуду), мимоволі задумуєшся, що ж станеться з худенькою поки що дитиною? Що переможе: гени чи батьківські шкідливі звички?

Вони разом вийшли і попрощалися за дверима стадіону. Дівчинка пішла з батьком до його машини.

Розлучені? Дитина живе по пів-тижня то у мами, то у тата?

Хто зна. Але мені згадалося, як батьки разом спостерігали за уроком дитини, дружньо раділи, дивлячись, як вона вправо ковзає на льоду, хоча сьогодні вперше стала на ковзани; обмінювались захопленими репліками і підбадьорювали дочку крізь скло катка, коли вона на них поглядала.

Сподіваюся, у цієї сім’ї все буде добре.


Теги: , ,


Leave a Reply

Архів дописів

Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031