Буря мглою небо кроет…

Неділя, 14 вересня, 2014
Автор: Olena Rosul
Fallen tree

Була у нас на вихідних дощова буря. Тривала хвилин п’ятнадцять — ми якраз доїхали до магазину. Виходили з дому — тільки починалася, виходили з машини — уже світило сонце, хоча в повітрі ще стояла мряка.

По дорозі додому мали зробити крюк: у одному місці дорогу перегородила пожежна машина — мабуть, щось сталося.

Приїхавши додому, виявили, що у нашому будинку немає світла. В принципі, нічого страшного — літо, ще досить світло вечорами — але ж холодильник! Ми ж тільки що продукти нові привезли.

Втім, зазвичай світло у нас як і пропадає (дуже рідко), то зовсім ненадовго. Навіть сумнозвісна Сенді лише мигнула нам увечері, та години на дві вночі. Але цього разу чогось справа затягнулася, тож ми з дочкою заради цікавості пішли подивитися, чи немає десь біля нас повалених дерев: може, це через них у нас немає електрики?

Як виявилося, ми були праві: за квартал від нас лежала на дорозі колода, якраз там, кудою ми їхали до магазину. Що тут сказати, крім: “Слава Богу, що уберіг!”

А людей скільки на вулицю вийшло! І нічого дивного: світло пропало не лише на нашій вулиці, а на добрячий ділянці міста. Принаймні, пройшовшись в одному напрямку, ми не побачили світла навіть вдалині — скрізь було темно-претемно. Телевізор зі свічкою не подивишся, чи не так?

Зате з іншої сторони — там, де центр (з магазинами, кінотеатром) — там світло було, мабуть, там перш за все полагодили.

Зібралися ми вже додому, а тут чоловік назустріч — вже темнувато стало, вдома нічого робити. Тож прогулялися раз до того поваленого дерева, а тут і ремонтники їдуть. Взялися за ту колоду, розпиляли та запхали у таку собі перевізну дереводробилку — тільки тирса у кузов полетіла.

Однак після того світло нам, на жаль, не ввімкнули, довелося чекати кілька годин. Ввімкнули на ніч (видно, щоб можна було помитися, тощо), а вранці ще вимикали на кілька годин. Але, видно, не надовго, бо холодильник не розморозився.

Отака вийшла у нас історія. Цікаво (якщо можна так сказати щодо стихійного лиха), що найтяжчі грозово-дощові бурі зазвичай дуже короткі: вдарило — все побило — заспокоїлося. До того і після того може щось там мрячити, дощ іти, але у “звичайному” режимі. Наче бушувати довго на максимумі не вистачає сил.

То, звісно, і добре. Якщо 15 хвилин можуть таке вдіяти, то що було з кількох годин?

Чекаємо тепер на осінньо-зимовий сезон: яким він буде цього року? З бурями чи без?


Теги: , ,


Leave a Reply

Архів дописів

Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031