Архів тегів

Ух, нарешті

By Olena Rosul

NaNoWriMo – письменницький місяць – закінчився, і я навіть умудрилася написати 51000 слів. Щоправда, роману не вийшло, бо то тільки половина сюжету розкрита, а то і менше. Але якщо вважати цей місяць експериментом, то він вдалий. Виявляється, я можу писати 1700 слів у день, плюс 300-500 передруківки рукописної чернетки у електронний вигляд, плюс написання... »

Цей всюдисущий writer’s block

By Olena Rosul

And I ought to be writing Jacob’s Room; and I cant’, and instead I shall write down the reason why I can’t—this diary being a kindly blankfaced old confidante. Well, you see, I’m a failure as a writer. I’m out of fashion: old: shan’t do any better: have no headpiece: the spring is everywhere:... »

Мова барвінкова…

By Olena Rosul

Доччині канікули нагадали мені про сумний факт, що цього року ми знову не поїдемо в Україну, і один з наслідків цього — що дочка пам’ятатиме українську ще менше. Вже зараз вона перепитує: “When?”, на моє: “У неділю підемо…”, а що буде через рік… Однак щоб забути рідну мову, не треба бути дитиною, яка росте... »

Rosetta, або Про визначні зустрічі

By Olena Rosul

Ви, мабуть, знаєте або хоча б чули краєм вуха про місію Rosetta: після 10 років польоту космічний апарат зустрівся з кометою Чурюмова-Герасименко та скинув на неї спускний апарат “Філе”, який залишиться на кометі для її дослідження. Відбулося це минулого місяця. Не скажу, щоб я сама особливо слідкувала за подіями, але вражаюча тіснота нашого світу... »

Біляча пора

By Olena Rosul

Білки у нас тут бігають весь час, круглий рік. Та і куди ж їм діватися — не перелітні ж птахи. Однак бувають періоди, коли їх наче менше, а іноді… Ой, оце зараз якраз та пора, коли вони метушаться, гасають, нишпорять — коротше, гарячково шукають, чим би запастися на зиму. Прибігають і до нас: ми... »

Квітка-полуничка

By Olena Rosul

Нещодавно дочка, побачивши оці квіти, каже мені: — Мамо, дивись, а ці квіти — зовсім як полунички. Я спочатку здивувалася, але… і справді, як полуниці: середина у них кольору спілої ягоди, а оранжеві шпичачки (не знаю, як вони точно називаються) нагадують перерослі зернята. От тільки мені б ніколи не спало на думку таке порівняння... »

А тим часом у далекій Японії…

By Olena Rosul

Написала у “Мушлі”, бо це певним чином стосується Японії, але повторю і тут: ось таке “меню” було в одній із смартфонних ігор на Амебі (Ameba.jp). Палітра, а також форма деяких блюд (підказую: крайні у нижньому ряду) викликала у мене… неоднозначні почуття. Втім, я списую це більш на мою підвищену чутливість, ніж на який збіг... »

Світляки

By Olena Rosul

Пам’ятаю, колись у дитинстві бабуся показала мені якогось жучка та сказала, що то світлячок. Був він круглий, малий та зі переливчатими сріблястими крильцями. Оскільки був день, то особливо він не світився, але виглядав якраз як жук, що здатен світитися вночі. Та ось нещодавно я у нас на задньому дворі почали літати світлі точечки, і... »

Вічна слава героям!

By Olena Rosul

Гуляли недавно з дочкою по місту, і зачепився погляд за цей монумент. Бачила я його і раніше, але якось не дуже звертала увагу: занадто далеко були ті події, та не з нами, та і ситуація там доволі неоднозначна, важко було прихилитися серцем до якоїсь сторони. Але цього разу мене наче током ударило, як побачила... »

Культура, політика та інші речі з точки зору біології

By Olena Rosul

Пам’ятаєте, у “Історії про ніщо” я зачіпала тему того, чи є наш мозок (а значить, і наша свідомість) чисто матеріальним, чи ні? Сьогодні здибала відео (інтерв’ю з доктором біологічних наук Олександром Марковим), дещо схоже за тематикою — втім, за годину там обговорюють досить багато тем: від генетичної схильності до покори до клонування мамонтів. Відео... »

Архів дописів

Вересень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930